"...Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці…" (Біблія)
🌿🌿🌿
Людська любов, немов роса поранку,
Зникає, як краплинки на траві.
Любов Христа живе безперестанку,
Христа Любов триває на віки.
Людська любов написана пісками,
Подує вітер - і її нема.
Христа Любов з відцвяшними слідами,
З вкарбованим навік твоїм ім'ям.
Людська любов, мов мряка, що зникає,
Немов туман, що десь відходить в день.
Христа Любов ніколи не минає,
З тобою поруч в свято, і в будень.
Людська любов, мов листя, опадає,
Зрадливо й серед літа відліта.
Христа Любов і взимку зігріває,
Христа Любов нікого не мина.
Людська любов триває, як все добре,
Як щось не так - розставлює крапки.
Христа Любов безмежна, як те море,
Приймає й любить, хоч в нас є гріхи.
Людська любов шукає насолоди,
І любить, коли вигідно любить.
Христа Любов нас любить не за вроду,
Й усіх-усіх запрошує дружить.
Людська любов. Так часто, мов примара.
Була учора. Де сьогодні, де?
Ісусова Любов є вірна, й стала,
І кожен, хто шукає - віднайде.
Любов, любов. Зігріймо Свої душі
Від неземної, вічної Христа!
Як це чудово, Боже, що ми - друзі,
Ти - мій навіки, ну а я - Твоя!
🌿🌿🌿
"Ходіть, і вернімось до Господа..!" (Біблія, Осії 6:1).
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Разделение - Лариса Зуйкова Это ст-е было однажды прочитано на поминках, при очень интересных обстоятельствах. У моей подруги умерла мама, которая за два года до смерти успела покаяться, отец же оставался неверующим. Хоронили братья и сестры их церкви, но были также приглашены её бывшие сотрудницы с завода ВЭФ. Верующие сидели за столами без алкоголя, а неверующим отец, естественно, поставил бутылки с выпивкой. Мы, конечно, им много говорили о Боге, потом было прочитано это ст-е и вдруг одна из заводских встала и говорит, так это же прямо как у нас.
Хочется верить, что все эти женщины в своё время придут к Спасителю.
