Кто не со Мною, тот против Меня; и кто не собирает со Мною, тот расточает.
(Иисус Христос)
Не знаю, есть ли смысл верующему человеку быть аполитичным? Разве что это поможет ему сохранить мир в сердце и ощущение неучастия в драчке, которое во многом иллюзорно.
Я вот думаю о пророке Иеремии, которому выпала участь проповедовать необходимость капитуляции своему народу. Его бросили в яму.
Христианам сказано, что они будут гонимы, причем зачастую своими же братьями и сестрами по вере.
Когда действует Бог, думаю, что Он не разделяет людей на верующих и неверующих (конечно, индивидуальный подход при этом все равно остается). Но разделение происходит по линии - те, кто за Бога и те, кто против Него. Вот Иеремия был за Бога, а царь Седекия и его вельможи - против. Или когда Иисус Навин с евреями уничтожал туземные народы вместе с их женщинами и детьми, он был за Бога, а те, кого он уничтожал - против.
Поэтому Бог порой ставит человека против самых дорогих ему вещей - против Родины, против семьи, против жены, против ребенка (не дай Бог, конечно это пережить, но Авраам был испытан именно на жертвоприношении Исаака).
Сейчас мы видим, что огромное количество христиан, охваченное патриотизмом, по сути идут против Бога. Каковы будут последствия этого для них? Вот интересная тема.
Может быть, аполитичному верующему и проще таким образом не пойти против Бога. Но есть ли такая же вероятность и в том, что он не пойдет и за Богом, и по сути останется на стороне тех, кто против. Как вы думаете?
Сейчас есть много людей, которые выступают за мир. Но не идут ли они против Бога, когда Бог иннициирует войну?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
