Шажок,еще шажок.
Испуг в глазах,не танцы.
Когда в кроватке"Скок".
В перилах-постоянство.
Они тебе порой ,
служили,как порука,
Сейчас дружок,постой,
Где мама?А где руки?
Как страшен мир вокруг.
Глаза поднял.Улыбка.
Но мама, ты мне друг,
не сделать бы ошибку.
Вот рядом.Еще шаг,
И сын в руках надежных,
Не страшен пол,как враг,
А я был осторожен!
Прочитано 8250 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
